Пам’ятаємо, шануємо, пишаємось…

Ровний Євген Васильович

Дата та місце народження: 7 лютого 1973 р., с. Михайло-Ларине, Жовтневий район, Миколаївська область.

Дата та місце загибелі:10 серпня 2015 р., с. Старогнатівка, Волноваський район, Донецька область.

Звання: Сержант.

Посада: Старший механік-водій.

Підрозділ: 72-а окрема механізована бригада.

Обставини загибелі: Загинув 10 серпня 2015 р. в бою під час оборони позицій 72-ї окремою механізованої бригади в районі села Старогнатівка (Донецька область). Разом з Євгеном загинули В. Тіліженко, В. Лавкай та А. Бодяк.

Сімейний стан: Залишилися батьки, дружина та син.

Місце поховання: с. Михайло-Ларине, Жовтневий район, Миколаївська область (фото пам’ятника).

Указом Президента України № 9/2016 від 16 січня 2016 року, “за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі”, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Нагороджений медаллю УПЦ КП «За жертовність і любов до України» (посмертно).

Наш Герой

Так никогда учебный год не начинался столь печально,
Задумчиво стоял народ,слезу роняя,не случайно.

Мемориальная доска мрачила праздничные двери
И общешкольная тоска, напоминала о потери

Как оправдания слова звучали грустно военкома
И горьким шёпотом молва лилась в стенах родного дома

Вот твоя школа – дом родной ты накоплял здесь силу знаний
Сегодня все горды тобой и чтут минутою молчанья

Для Украины ты – герой,твой подвиг виден в детских лицах
И с высоты им облик твой улыбкой доброю искрится

Ты отдал жизнь ,чтоб им жилось без войны,без горя и печали
Чтобы страдать им не пришлось, чтоб их отцы не погибали

Мы преклоняясь пред тобой в душе скорбим о страшной вести
Твой подвиг – вечен и живой,стоит на пьедестале чести.

 Іванцов Сергій Володимирович


Старший прапорщик

27.08.1977 – 08.11.2014

Іванцов Сергій Володимирович – головний сержант 2-ї аеромобільно-десантної роти 1-го аеромобільно-десантного батальйону 79-ї окремої аеромобільної бригади Високомобільних десантних військ Збройних Сил України, старший прапорщик.

Народився 27 серпня 1977 року в селі Пересадівка Жовтневого (з 2016 року – Вітовського) району Миколаївської області.

З 1997 року в Збройних Силах України. Проходив військову службу за контрактом у 79-ій окремій аеромобільній бригаді Високомобільних десантних військ Збройних Сил України (військова частина А0224, місто Миколаїв).

З весни 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України.

8 листопада 2014 року приблизно о 04:30 старший прапорщик Іванцов загинув від кулі снайпера під час корегування вогню у старому терміналі Міжнародного аеропорту «Донецьк».

Похований на кладовищі села Пересадівка Жовтневого (з 2016 року – Вітовського) району.

Нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (31.06.2015; посмертно), орденом «За мужність» III ступеня (27.11.2014), недержавною нагородою – орденом «Народний Герой України» (15.01.2016; посмертно).

Залишились дружина та двоє синів.

Непсов Сергій Олександрович («Непс»)

                                                                  Непсов Сергій Олександрович

Дата та місце загибелі: 26 січня 2017 р., смт. Новотошківське, Попаснянський район, Луганська область

Дата та місце народження: 1 вересня 1994 р., с. Калинівка, Вітовський район, Миколаївська область

Звання: Солдат

Посада: Гранатометник

Підрозділ: 93-я окрема механізована бригада

Обставини загибелі: Загинув 26 січня 2017 р. близько 21:00 від смертельного поранення під час обстрілу з 82-мм мінометів околиць смт Новотошківське (Попаснянський район Луганська область)

Сімейний стан: Залишились батьки та сестра

Місце поховання: с. Калинівка, Вітовський район, Миколаївська область

Орден За мужність III ступеня

Указом Президента України № 104/2017 від 10 квітня 2017 року, “за особисту мужність, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку”, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

2012 року закінчив ПТУ №11, де здобув професію токаря, працював у сфері продажів. 10 листопада 2015 року призваний на строкову службу до Навчального центру «Десна», з січня 2016 проходив службу у 222-ій артилерійській базі боєприпасів, навідник зенітних установок. Сергій хотів стати професійним військовим, планував піти на офіцерські курси. Навесні 2016 підписав контракт і після підготовки у «Десні» вирушив на передову.